Усім відомо, яку важливу роль в житті кожної людини відіграє дихальний апарат. Правильне фізіологічне дихання – ще не є правильне мовленнєве дихання. Це пов’язано з тим, що дихальний апарат виконує не тільки основну фізіологічну функцію – здійснення газообміну, але й бере участь в утворенні звуку. Саме завдяки правильному мовленнєвому диханню ми змінюємо гучність мови, робимо її плавною та виразною.

Що таке мовленнєве дихання?

Мовленнєве дихання – це можливість людини виконувати короткий глибокий вдих і розподіляти повітря при видиху з одночасним промовлянням різних звукосполучень. Лише правильне мовленнєве дихання дозволяє людині домагатися максимального звуку й плавності.

Мовленнєве дихання відбувається довільно (людина сама себе контролює). При розмові людина контролює вдих і видих, змінюючи його та забезпечуючи плавність, тривалість і легкість вимови.

Які труднощі виникають у дитини в процесі говоріння?

Як показує досвід, маленькі діти в процесі говоріння часто починають говорити на вдосі або на залишковому видосі. Зустрічаються випадки, коли діти набирають повітря перед промовлянням кожного слова. Як наслідок – це негативно впливає на оволодіння правильною вимовою та побудовою плавного й злитого мовленнєвого висловлювання.

Ігрові вправи, спрямовані на розвиток

фізіологічного та мовленнєвого дихання

На початкових етапах роботи з розвитку мовленнєвого дихання слід використовувати ігрові вправи, не пов’язані безпосередньо з цим видом дихання. Спочатку потрібно навчити малюка робити досить сильний, тривалий і, разом з цим, економний видих.

Ігри-вправи, що сприяють розвитку сили й тривалості видиху:

 • «Гріємо ручки» (видихання струменя повітря на долоні),

 • «Сніжинки» (здування зі столу грудок вати),

 • «Листя падає і кружляє» (здування вирізаних з тонкого кольорового паперу листочків), «Кольоровий фонтан» (піддування новорічного дощику, прикріпленого до палички), «Свічка» (задування свічки),

 • «Вітряк» (обертання вітряних іграшок) і т. д.

Ігри-вправи, спрямовані на розвиток здатності здійснювати плавний видих і регулювати його силу: пускання мильних бульбашок, піддування плаваючих у воді паперових корабликів, піддування паперових фігурок та ін

Після підготовчого періоду, спрямованого на розвиток фізіологічного дихання, слід поступово переходити до розвитку власне мовленнєвого дихання. На даному етапі доцільно використовувати не лише вправи, спрямовані на розвиток правильного видиху та вдиху, але і вводити завдання з відтворенням мовного матеріалу. Наприклад.

 • Тривале протяжне вимовляння голосних звуків: «Лялька Катя хоче спати» (А-а-а), «Сильний вітер» (У-у-у) тощо.

 • Багаторазове повторення складів на одному видиху: «Дощик капає з даху» («Па-па-па»), «Зайчик стрибає» («Оп-оп-оп»), «Ведмедик тупотить» («Топ-топ-топ»).

 • Промовляння на одному видиху слів і фраз з використанням прийому нарощування: «Вітер. Дме вітер. Дме сильний вітер. Дме сильний і холодний вітер.».

 • Промовляння скоромовок і чистомовок.

 • Виразне читання віршів.