1:07 PM РЕКОМЕНДАЦІЇ МИРОНІВСЬКОГО ІРЦ. | |
РЕКОМЕНДАЦІЇ МИРОНІВСЬКОГО ІРЦ
У період карантину батьки та педагогічні працівники можуть звернутися за допомогою до Миронівського інклюзивно-ресурсного центру (контакти центру, оприлюднені у доступний спосіб – контактні телефони, електронна пошта, посилання на сайт Миронівського ІРЦ , оголошення, розміщені при вході в приміщення Миронівського ІРЦ, на сайтах гуманітарного відділу Миронівської міської ради та Миронівського ІРЦ , повідомлення в ЗМІ тощо):
Методичні рекомендації щодо роботи з дітьми зі складними комплексними порушеннями розвитку в період карантину
При розгляді проблеми комплексних психофізичних порушень важливим є врахування факту унікальності та своєрідності розвитку таких дітей, необхідність уваги до великої кількості проблем медичного, психологічного, освітнього і, як наслідок, соціального характеру, що виникають в процесі їх навчання і соціальної реабілітації. До складних порушень дитячого розвитку відносять поєднання двох чи більше психофізіологічних порушень (зору, слуху, інтелектуального розвитку тощо) в однієї дитини. Залежно від структури порушень, діти з комплексними порушеннями поділяються на три основні групи. До першої групи входять діти з двома вираженими психофізичними порушеннями, кожне з яких може викликати аномалію розвитку: сліпоглухі діти, глухі діти з порушеним когнітивним розвитком, слабочуючі з затримкою психічного розвитку. До другої – ті діти, які мають одне суттєве психофізичне порушення (провідне) і супутнє інше порушення, виражене в слабкій мірі, але помітно ускладнююче хід розвитку (діти з інтелектуальними порушеннями та з невеликим зниженням слуху). В таких випадках говорять про ускладнене порушення. До третьої групи входять діти з так званими множинними порушеннями, коли є три і більше порушень (первинних), виражених в різній мірі, і, які призводять до значних відхилень у розвитку дитини: слабкозорі глухі діти з інтелектуальними порушеннями. До множинних порушень можна також віднести і поєднання в однієї дитини цілого ряду невеликих порушень, які мають негативний кумулятивний ефект, наприклад, при поєднанні невеликих порушень моторики, зору і слуху в дитини може бути виражене недорозвинення мовлення. Таким чином, до дітей із складними порушеннями можна віднести дітей, у яких спостерігаються порушення розвитку сенсорних і моторних функцій в поєднанні з інтелектуальними порушеннями. У період карантину всі діти знаходяться на дистанційній формі навчання адже, попри все – потрібно продовжувати процес здобуття знань і загальний розвиток дітей. Під час карантину звільнився час для родини та додаткова можливість використати цей час з користю! Шановні батьки! Ваші діти будуть раді та вдячні батьківській увазі та цікавому проведенню часу.
Рекомендації батькам дітей з особливими потребами у період карантину
Під час карантину, організовуючи вільний час та навчання дитини з комплексними порушеннями розвитку варто враховувати наступне:
Потрібно враховувати, що зміни в організації життя дитини потребують адаптаційного періоду, який може тривати від декількох тижнів до місяця. Для дітей з особливими освітніми потребами ця адаптація проходить іще складніше. Тому треба розуміти складність ситуації і бути терплячими та обережними до своїх дітей і розуміти, що карантин – це не канікули. Дотримання режиму дня ( чергування інтелектуального навантаження з фізичним): прийом їжі, заняття, ігри, прогулянки, відхід до сну - повинні відбуватися в один і той же час. Розподіляйте навантаження. Не виконуйте все одразу. Інтелектуальні завдання виконуйте у І половині дня, фізичні – у ІІ половині дня. Вдома слід створити для дитини спокійну обстановку. У кімнаті має бути мінімальна кількість предметів, які можуть відволікати, розсіювати увагу. Створіть необхідні умови для роботи. У дитини повинен бути свій куточок, під час занять на столі не повинно бути нічого, що б відволікало увагу. Над столом не повинно бути ніяких плакатів і фотографій. Встановити (налагодити) та підтримувати дистанційний зв'язок із спеціалістами та слідувати їх рекомендаціям, як займатися з дитиною вдома. Старанно, своєчасно виконувати побажання, рекомендації і завдання педагогів. Не нехтувати порадами педагогів щодо необхідності вчасного консультування та лікування у лікарів-фахівців. Слід пам’ятати, що знання краще засвоюються в ігровій формі. Всі уміння та навички закріплюються за принципом «від простого до складного» (якщо дитина вільно виконує завдання, або навичка вже сформована і доведена до автоматизму, тоді ускладнюємо завдання або формуємо нову навичку). Якщо дитина постійно користується підказками (фізична - рука в руці, жестова, словесна), то можна поступово зменшувати кількість їх використання і надавати дитині більше самостійності в діях. Допомагати дитині, але не виконувати завдання замість неї. У взаєминах з дитиною не варто допускати «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати. Чітко визначати і обговорювати з дитиною, що можна, а що не можна робити. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними. У повсякденному спілкуванні з дитиною варто уникати різких заперечень, тому що такі діти часто є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору. Для дітей з особливими освітніми потребами час коригується за індивідуальними можливостями. Важливо не перевантажувати дитину. Більше звертайте увагу на сильні сторони дитини – це допоможе сформувати рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати. Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої можливості, посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб виховати у неї самовпевненість. Хваліть завжди за конкретну дію.
Поради, як заохочувати дитину до впевненості та самостійності:
Рекомендації педагогам які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами у період карантину
Заняття потрібно планувати в тісній взаємодії з асистентом вчителя та батьками. Асистент вчителя приймає активну участь у підготовці до уроку (виготовлення презентації, дидактичних ігор в PowerPoint, підбір текстів для аудіовикладання, картинок та схем для унаочнення матеріалу). Провідною концепцією в системі педагогічної реабілітації дітей з комплексними порушеннями є модель «крок за кроком», яка полягає в можливості навчанню дитини певним навичкам саме в тому віці й саме в тому об’ємі. Варто створити для роботи спокійну атмосферу, налагодити доброзичливий, партнерський контакт і роботу починати завжди з усмішки. Пам’ятайте, що час, протягом якого дитина може концентрувати увагу – 5-7 хвилин, в кращому випадку – до 15 хвилин. Вчитель повинен володіти загальними знаннями про психофізіологічні особливості розвитку конкретної дитини і навчати дитину насамперед тих навичок, які насправді потрібні його учням у повсякденному житті. Насамперед потрібно усвідомити, що саме дитина вже може, тобто як вона спілкується, як рухається, як пізнає світ, що знає про нього і як ці знання використовує, як проводить свій вільний час, що найбільше любить робити. Слід пам’ятати, що, коли маєш справу з дітьми з комплексними порушеннями в розвитку, неможливо однозначно окреслити послідовність здобуття ними окремих умінь. Так, жодна з існуючих шкал розвитку не є достатньо вдала, оскільки розвиток таких дітей в окремих сферах не є гармонійним і не відбувається за стандартним зразком. Дидактичні засоби повинні бути безпечними і естетичними. Вони повинні добиратися відповідно до віку, щоб не інфантилізувати учнів і бути суттєвим елементом формування їх особистості, надавати їм оптимальну кількість різноманітних сенсорних збудників, давати можливість самостійного застосування і здобування досвіду. Підібрані матеріали мають наближати світ, у якому живе дитина. Добре, якщо це будуть предмети щоденного вжитку, вони повинні бути дібраними старанно й індивідуально, з урахуванням того, чому учень надає перевагу (при підготовці завдання для дитини під час дистанційного навчання візьміть до уваги її інтереси та захоплення - машини, динозаври, котики тощо). Засоби також добираємо відповідно до виконання конкретного завдання або проведення певного виду стимуляції. Найважливіші вказівки при добиранні предметів дає сам учень: важливі його реакції, настрої під час ознайомлення з новою річчю, можливість бути виконавцем, зацікавлення наслідками користування предметом. В процесі роботи з дитиною педагоги та батьки мають консультуватися з іншими спеціалістами: фізіотерапевтом, логопедом, психологом, іншими педагогами, які вже мають досвід у навчанні учнів з комплексними порушеннями. Заняття, незалежно від того де вони відбуваються, повинні мати сталий розпорядок дня та графік. Структуризація є одним з найголовніших завдань в роботі з дітьми, які мають комплексні порушення. Будь-яке завдання повинно викликати позитивні емоції та бажання його виконувати. Варто обов’язково включати в роботу коригування порушень у розвитку емоційно-особистісної сфери (релаксаційні вправи для міміки обличчя, драматизації, читання за ролями). Якщо дитина має порушення слуху, можна використовувати різні програми, які допомагають перекладати інформацію для тих учнів, які використовують мову жестів; завдання, які включають перегляд фільмів/відео із субтитрами; програми, які можуть містити інструкції для батьків. Матеріал для занять має бути в більшій мірі наочним. Якщо дитина має порушення зору, то необхідно підбирати матеріал, який спрямований на сприйняття іншими органами чуття. Велике значення в навчанні незрячої дитини, компенсації сліпоти має мова, і не тільки її комунікативна функція, а й зміст мови, тобто за допомогою мови дитина отримує найбільше основної інформації про оточуючий світ під час спілкування в активній, предметній, ігровій та начальній діяльності. Під час роботи із дітьми, які мають інтелектуальні порушення, необхідно враховувати такі фактори, як: пошук завдань, які б максимально стимулювали активність дитини, давати завдання з опорою на зразки, проводити чіткий і доступний інструктаж, працювати, враховуючи труднощі запам’ятовування і порушення працездатності в процесі виконання практичних завдань, додатково пояснювати навчальний матеріал, давати можливість виконувати завдання у повільнішому темпі, зменшувати їхню кількість, надавати додаткові запитання з метою глибшого розкриття змісту завдання, наводити вже відомі їм приклади та аналогії; враховуючи труднощі орієнтування в завданні, використовувати поетапну інструкцію і поетапне узагальнення, поділяти завдання на складові, формувати вміння планувати свою діяльність у процесі його вирішення. Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний). Якомога більше повторюйте та закріплюйте вивчене. При організації роботи для дітей з розладами аутистичного спектру під час карантину можна скористатися такими прийомами:
Для дітей із дитячим церебральним паралічем необхідний розвиток дрібної моторики рук, координації рухів обох рук, сили м’язів (з використанням еспандера, силоміра, розривання паперу, розминання пластиліну, глини тощо) в поєднанні з оздоровленням і лікуванням. Запропонуйте батькам збирати продукти дитячої діяльності: фото, відео матеріали (якщо у батьків є відповідні ресурси), або певна папка, яку дитина може оформити за своїм бажанням, і в якій будуть зберігатися домашні завдання. Наприкінці тижня обов’язково підводьте підсумки. Це дасть вам змогу оцінити виконання завдань, простежити динаміку розвитку, вірно спланувати подальшу роботу.
Корисні посилання
Добірка інтернет-ресурсів, що можуть стати у нагоді батькам та педагогам при організації роботи з дітьми з комплексними порушеннями розвитку в період карантину:
Додатки, які дозволяють створювати безбар'єрне освітнє середовище:
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |